Звернення Всеукраїнської Ради Церков до учасників парламентських слухань "Стан суспільної моралі в Україні"

Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій

до учасників парламентських слухань «Стан суспільної моралі в Україні»

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, членами якої є конфесії, що представляють понад 95% релігійної мережі України та всі основні віросповідні напрямки – християнство (православ’я, католицизм і протестантизм), іслам та іудаїзм – висловлює своє глибоке занепокоєння станом суспільної моралі в нашій країні та закликає разом шукати правильні шляхи подолання існуючої моральної кризи.

Ми глибоко переконані в тому, що поняття моральності дане людству Богом для нашого блага.

Відомо, що кожна людина особисто визначає, які моральні принципи вважати вірними. Проте коли йдеться про громаду – тут природно свобода особистості повинна бути гармонізована зі свободою її ближніх, з благом цілого суспільства, яке, зрештою, є благом і для кожного зокрема. Власне тому і виникає потреба ухвалення законодавчих актів, які повинні забезпечувати належний рівень суспільної моралі.

Такий закон має опиратись на досвіді та  мудрості поколінь наших предків. Він має бути вказівником вірного життєвого шляху, пересторогою від непоправних помилок.
Ми неодноразово чули думки, що «мораль це приватна справа» тому й не слід втручатися в цю сферу, а спроби законодавчого врегулювання суспільної моралі, жорстку реакцію на аморальність, прихильники таких думок, оголошують «обмеженням самовиразу», «цензурою», «ханжеством».

Розповсюдження аморальності, життя заради насолод (гедонізм), прагнення егоїстичного самовиразу руйнують як особистість, так і суспільство в самих його основах. Очевидним є причинно-наслідковий зв’язок між падінням рівня  суспільної моралі з одного боку, і такими суспільними явищами, як алкоголізм та наркоманія, поширення венеричних хвороб, епідемія ВІЛ/СНІД, занепад сімейних цінностей – з іншого.

Нецензурна лексика у ЗМІ, доступність порнографії, культивування статевої «свободи» та «вільних відносин», публічне паплюження священних символів – все це підживлює в людині, а особливо у молодій, відчуття, ніби «все можна», ніби насправді немає різниці між добром і злом, законом і беззаконням, що в результаті породжує вседозволеність.

Чи зможе людина, сформована таким світоглядом, створити міцну повноцінну сім’ю, народити й гідно виховати дітей, бути здоровим і активним членом суспільства? Навряд чи. До 25-30-літнього віку така людина спустошується, пересичується і «спробувавши все» втрачає сенс життя.

Саме тому Церкви і релігійні організації підтримують необхідність існування в Україні законодавства, яке врегулює моральне життя нашого суспільства.

Необхідні закони про шлюб та сім’ю, про охорону материнства і дитинства, необхідні закони, які визначають взаємні обов’язки батьків та дітей, необхідні чіткі законодавчі критерії моральності в суспільстві.

Ми твердо переконані, що повинен існувати ясний і дієвий, а не просто декларативний, закон про суспільну мораль, а також повинен існувати ефективний механізм його реалізації.

Проте не слід забувати, що є сили, яким аморальність приносить великі прибутки. Ці сили, за всяку ціну, будуть боротись проти ухвалення будь якого закону, що має на меті врегулювання правил суспільної моралі. 

Саме тому ми співпрацюємо з Національною експертною комісією з питань захисту суспільної моралі і вважаємо її працю не лише корисною але і необхідною для суспільства.

Церкви і релігійні організації України відкриті до діалогу з усіма, хто зацікавлений у моральному оздоровленні суспільства. Спільними зусиллями ми зобов’язані і можемо протистояти деморалізації нашого суспільства та зберегти його від саморуйнування.

Бажаємо Верховній Раді мудрих рішень! І нехай всім, хто бореться за правду і добро, допомагає Бог!

Виголошено 9 листопада 2011 року у сесійній залі Верховної Ради України під час парламентських слухань на тему «Сучасне становище суспільної моралі в Україні, проблеми і перспективи, стан дотримання законодавства в цій сфері».

vrciro.org.ua