Як гартувалась «Сталь»

  

1995-й рік. Християнська церква «Слово життя» увійшла до будівлі колишнього кінотеатру «Сталь», розташованого по вул.Ткаченка, 100. Стан будівлі на той момент був поганим, це були практично руїни. Важко сказати, що було б із приміщенням сьогодні, коли б не повна реставрація, зроблена загальними зусиллями парафіян церкви.  Більше того, церквою «Слово життя» було сплачено всі заборгованості кінотеатру «Сталь», через певні обіцянки з боку керівництва міста про подальшу передачу будівлі у власність церкви (при відповідних доплатах). Пізніше керівництвом міськвиконкому був підготовлений проект документа про безоплатну передачу будівлі у власність церкви, але документ за невідомими причинами так і не був підписаний.

1997-й рік. Після того, як церквою «Слово життя» було проведено значну частину ремонтних робіт, будівля була оцінена в суму, більш за попередню в 4 рази. Не маючи можливості заплатити таку суму, церква вимушена продовжувати орендувати приміщення.

2000-й рік. Розпорядженням першого заступника міського голови будівлю колишнього кінотеатру "Сталь" передано на баланс відділу культури міської ради.

2003-й рік. Прийнята нова Методика розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м.Донецька. Орендна плата за користування приміщеннями збільшилася практично в 3 рази. Будучи віднесеною до розряду громадських організацій, церква була вимушена платити орендну ставку у розмірі 10% (в той час, як заклади рекламного і еротичного характеру – 7%).

2004-й рік. У відповідь на запит церкви про балансову приналежність будівлі, начальник представництва фонду державного майна України в м.Донецьку, зважаючи на відсутність інформації, порадив церкві звернутися у відділ культури. З відділу культури приходить відповідь про те, що будівля колишнього кінотеатру «Сталь» на балансі відділу культури не перебуває. Бюро технічної інвентаризації також не має в своєму розпорядженні запрошуваної інформації. Будівля буквально "зникла"...

Не дивлячись на це, після запиту в міськвиконком, фінансовим управлінням були надані реквізити для зараховування орендної плати, куди церква перераховувала своєчасні платежі.

Паралельно з цими подіями впродовж 10 років керівництвом церкви велися постійні переговори з міськими властями з питання обіцяної передачі будівлі у власність церкви. Питання залишалося на розгляді, але врешті-решт церкві було відмовлено.

Грудень 2004 року.  Стає відомим, що будівля документально передана комунальному комерційному підприємству, після чого віруючі церкви «Слово життя» щодня виходять з громадянським мітингом протесту до міськвиконкому, а потім до облвиконкому, захищаючи свої права, а також висуваючи вимоги про безоплатну передачу будівлі у власність церкви і перегляді Методики розрахунку орендної плати.

16 грудня 2004 року. На сесію міської ради винесено питання про продаж церкві будівлі колишнього к-ру «Сталь» за залишковою вартістю.

У 2005 році, завдяки пожертвуванням парафіян, було викуплено будівлю колишнього кінотеатру.