Л.М.Падун: "Моя мама"
22 жовтня 2010
"Три дні тому моя мама пішла до Господа. Вчора на її проводах було сказано дуже багато добрих слів про неї, але якби я одним словом міг охарактеризувати життя моєї мами, я б сказав так: це була ЛЮБОВ. Мало хто знає, через що їй доводилося проходити. На її життєвому шляху зустрічалось немало труднощів і переживань, але я ніколи не бачив, щоб мама злилася або опускала руки. У неї завжди вистачало сил для того, щоб не лише піклуватися про свою велику родину, але й годинами перебувати в спілкуванні з Богом і в молитвах про потреби інших.
Моя мама для мене – справжній герой. Дивлячись на те, як сприймають знаменитих людей на цьому світі, аплодують їм, я знаю, що є й інші герої – люди з великої літери, які отримають почесті і похвалу не з рук людей, але від самого Творця неба і землі. І до таких людей належить моя мама. Все своє життя вона ніколи не думала про себе. Навіть коли ми, її діти, хотіли зробити для неї щось добре, будь-яку нашу спробу вона обертала на користь нам, а не собі. Також вона встигала приділяти увагу не лише кожному зі своїх дітей та онуків, але й безлічі людей з церкви. Хто звертався до неї, ніколи не залишався без уваги – всі отримували допомогу, підтримку і підбадьорення.
Ми знаємо Бога не з розповідей нашої мами, а з її життя – з того, як вона жила, і як вона вірила. Багато разів ми бачили зцілення і чудеса в різних сферах нашого життя по вірі та молитвах мами. Можливо, вона не зналася на якихось глибоких теологічних питаннях, але вона добре знала Бога, чула і розуміла Його. І її віра не була марною. На власні очі вона побачила спасіння чоловіка, який до цього все своє життя пив і ненавидів Бога, а також спасіння всіх своїх дітей та багатьох людей, які прийшли до Ісуса, завдяки її молитвам.
Нещодавно мені виповнилося 50 років, і зараз в моєму серці величезне бажання – прожити все життя, що залишилося, для Бога так, як прожила моя мама. Я хочу служити Йому із ще більшою ревністю там присвяченням, ніж будь-коли раніше, щоб коли я зустрінусь із моїми батьками на Небесах, мені було що розповісти про своє життя на землі.
Я глибоко вдячний моїй дорогій мамі за її життя, за її подвиг, за все, що вона зробила для нас. Упевнений, що вона з повним правом може повторити слова апостола Павла: "Я змагалась добрим змагом, свій біг закінчила, віру зберегла. Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь...".
Леонід Падун
