Л.М.Падун: "Царство Боже - наш вибір"
22 липня 2011
Кожен з нас народився і живе в якійсь країні, де є певні кордони, закони, уряд, і як громадяни своєї країни, ми маємо рахуватися з цими законами.
Але Біблія говорить ще про одну державу, яка також має свої закони, свою територію і свого Царя. На відміну від земних царств, у ньому немає болю і сліз, жорстокості та несправедливості. Воно перебуває вічно, і не залежить від політичних настроїв та економічної нестабільності. Наповнене життям з надлишком, радістю і благословенням, сьогодні це Царство відкрито для кожного, хто потребує його! Але так було і буде не завжди.
Почавши Своє служіння і проповідуючи Євангеліє Царства, Ісус Христос сказав: “Збулися часи, і Боже Царство наблизилось” (Марка 1:15), “На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування“ (Луки 4:18-19).
Царство Боже – це територія Божої любові, безпеки, милості і благодаті, це «праведність, і мир, і радість у Дусі Святім». Були часи, коли люди хотіли мати Царство Боже і його благословення, і не могли. Але з приходом Ісуса Христа настав «рік Господнього змилування». Сьогодні – період часу, коли Царство Боже є близьким до кожної людини, але кожен обирає сам – на чиїй території йому бути.
Одного разу Ісус сказав, що Царство Небесне подібне одному цареві, який влаштував шлюбний бенкет для свого сина. Запрошених були багато, але коли настав час вечері, і цар послав раба сказати запрошеним, що все готово, «зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені! А другий сказав: Я купив собі п’ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені! І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути» (Луки 14:17-20).
Усі ці люди були настільки зайняті своїми «невідкладними» справами, що пропустили найголовніше в житті, назавжди втративши свій шанс.
Колись літо закінчується і настає осінь. Час благодаті буде не завжди. Наше життя не обмежується земним, і попереду нас чекають Небеса або пекло, Царство Боже або царство темряви. Третього не дано. Хтось, ще живучи на цій землі, буде щасливий і радісний, а хтось буде злитися і заздрити. Хтось буде наслідувати життя вічне, а хтось піде у вічну загибель.
Закликаючи учнів слідувати за Ним, Ісус завжди залишав вибір за ними. Як і всі інші, вони займалися своїми справами, жили своїм життям. Але вони побачили у Христі щось набагато більше та краще, ніж було у них, і пішовши за Ним, ніколи не були розчаровані.
Царство Боже наблизилося, вибір – за нами!
leonidpadun.org
