ВІДПОВІДЬ НА ВІДКРИТІ ЛИСТИ ВІД СЛУЖИТЕЛІВ У В'ЯЗНИЦЯХ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ "СКЕЛЯ СПАСІННЯ"
23 травня 2013
Дорогі брати і сестри, співробітники на ниві Божій!
Прочитавши ваші відкриті листи, хочу звернути увагу на наступні важливі аспекти піднятого вами питання, а також хочу нагадати, що був пастирем В.О.Лободенка з дня його спасіння і посвячував його на служіння у в'язницях і в реабілітаційному центрі.
1. Ваші звинувачення на адресу мене і моєї дружини є не обгрунтованими і не правдивими, оскільки я не маю мети зруйнувати служіння Лободенка В.О., подібно, як і будь-якого іншого служителя або пастора, які вирішили вийти зі складу Української Християнської Євангельської Церкви (УХЄЦ).
2. Прошу вас не сприймати мене, як джерело труднощів у роботі Лободенка Віктора Олексійовича, оскільки він сам своїми заявами і діями відокремив себе від служіння УХЄЦ і тим самим усвідомлено позбувся того забезпечення, яке виходило від УХЄЦ. Це є результатом його рішення і його вибору, на які він має право. Разом з тим, важливо розуміти, що кожне рішення людини завжди пов'язане з практичними змінами, що слідують з її рішення, її вибору, і пов'язано з відповідними наслідками.
3. Зі свого боку я визнаю за Лободенком В.О. право здійснювати будь-яке служіння в складі будь-яких релігійних організацій, і я ніяк не намагався і не намагаюся перешкоджати йому в цьому. Це його право і його вибір, тому що кожен особисто дасть відповідь Богові за своє життя.
4. Хочу повідомити, що реабілітаційний центр «Скеля спасіння» при Благодійному фонді «Милість» щомісяця, всі роки з дня заснування, отримував фінансову та іншу матеріальну підтримку від УХЄЦ, і сам Віктор Олексійович отримував відповідну підтримку до січня 2013 року. Фінансування тривало до січня 2013 року, незважаючи на відомі всім вам події в УХЄЦ і в помісної церкви м.Донецька, викликані в листопаді 2012 року конфліктом з керівництвом шведського центру "Слово Життя Інтернешнл".
Потім настав момент, коли зі свого боку Лободенко В.О. відкрито і прямо заявив про своє небажання бути у складі УХЄЦ і перебувати в числі служителів Церкви. Таке рішення, яке він озвучив, спричинило за собою зміну керівництва Місії «Євангельське милосердя» при Релігійному центрі УХЄЦ, передачу належного УХЄЦ майна і приміщень для реабілітації під керівництвом і піклуванням інших служителів.
Про такі зміни в результаті свого вибору Лободенко В.О. знав, але продовжував отримувати фінансування, продовжував і продовжує донині користуватися і розпоряджатися майном УХЄЦ, незважаючи на своє рішення припинити будь-яку співпрацю з УХЄЦ. Більше того, останнім часом стало відомо, що служителям Місії «Євангельське милосердя» і людям, які проходять реабілітацію, повідомляється наклеп про нібито мій намір розпустити реабілітаційний центр, продати його приміщення і "розігнати" реабілітантів, а також надходять звинувачення у поганому ставленні до тих, хто проходить реабілітацію. Очевидно, що тон і зміст ваших відкритих листів багато в чому пов'язані зі згаданою і прийнятою вами не правдивою інформацією про мене.
5. Рішенням Ради єпископів УХЄЦ від 14 лютого 2013 року в складі керівництва Місії «Євангельське милосердя» були проведені зміни. Замість Лободенка В.О. єпископом Місії був обраний Мироненко О.А., про що було повідомлено публічно: http://wolua.org/ru/prison_ministry.html
Таким чином, у своїй діяльності Лободенко В.О. не може виступати як представник Місії «Євангельське милосердя» при УХЄЦ, оскільки тепер він не має жодного відношення до роботи Української Християнської Євангельської Церкви.
При цьому Лободенко В.О. не вправі порушувати закони Божі і законодавство України, займаючи територію і приміщення, де він не має права перебувати, і підбурюючи інших людей до подібних і інших не християнських і неправомірних дій.
6. Як старший єпископ УХЄЦ я зобов'язаний нести доручене мені служіння і відповідаю перед Богом і людьми за те, що мені довірено. Тому УХЄЦ продовжуватиме служіння реабілітації, а також служіння у в'язницях, які завжди були і є невід'ємною частиною душепіклувальної роботи нашої Церкви та об'єднання церков.
З цією метою вже офіційно звертаюся до Лободенка Віктора Олексійовича і тих людей, які хочуть продовжити свою роботу під його особистим і безпосереднім керівництвом, і прошу припинити свої незаконні дії та звільнити приміщення для реабілітації, що належать УХЄЦ, за адресою: вул.Єгорова, 16а, для подальшого використання їх за призначенням служителями УХЄЦ.
Усі люди, які проходять реабілітацію в цьому приміщенні, зможуть продовжити курс реабілітації і після звільнення зазначених приміщень представниками БФ «Милість».
7. Переконаний, що служіння, яке від Бога, не забирає чужого і не користується чужим, а шукає миру і слідує за ним. Вірю, що якщо подальше служіння Лободенка В.О. супроводжуватиме Бог, то наявність або відсутність будь-яких приміщень не може зупиняти його служіння і тим більше не може бути підставою для його не християнських або неправомірних дій.
Сьогодні в Україні понад 120 в'язниць і колоній, у яких знаходяться сотні тисяч людей, залишених близькими і відкинутих суспільством. Багато з них втратили всяку віру і надію на краще. Але Бог любить цих людей і бажає допомогти кожному з них, тому на цьому терені роботи вистачить усім!
Я сподіваюся, що при цьому ми не будемо заважати один одному або сіяти ворожнечу. Вірю, що той досвід, який Лободенко В.О. накопичив у спілкуванні зі мною, по милості Божій і в спільній багаторічній роботі з УХЄЦ з реабілітації людей з алкогольною та наркотичною залежністю, буде йому корисний.
Закликаю вас, дорогі брати і сестри, до миру, як вчить Писання: "Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного!" Рим.14:19.
З братською любов'ю, надією на розуміння і мирне вирішення цієї ситуації.
Старший єпископ УХЄЦ
Л.М.Падун
